У Будинку профспілок можна відкрити музей Небесної сотні - головний архітектор Києва

15:40, 12 березня 2014
Київ
0

На думку Сергія Целовальника, остаточне рішення щодо подальшої експлуатації Будинку профспілок і його призначення має бути винесено на широке обговорення громадськості.

Целовальник: У згорілому Будинку профспілок можна відкрити музей Небесної сотні

Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам повідомив директор департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації - головний архітектор Києва Сергій Целовальник.

«Те, що це (вартість відновлення Будинку профспілок - УНІАН) буде більше 100 млн грн - це точно», - сказав Целовальник.

За його словами, остаточна вартість відновлення буде відома тільки після детальної оцінки стану об'єкта після пожежі, розробки проекту реконструкції та подальших функцій будівлі.

Читайте такожГоловний архітектор Києва закликає не поспішати з реконструкцією Майдану

«Якщо висновок про стан несучих конструкцій буде таким, що не «несе» будівлю, то треба його перебудовувати. І тоді виникає питання: чи потрібно зберегти зовнішню архітектуру, фасади, якими вони були до пожежі або робити щось нове. Це буде залежати від функцій, які в цьому будинку потрібні суспільству», - зазначив головний архітектор столиці.

На його думку, в будівлі може розташуватися музей Небесної сотні або музей революції взагалі, де кожній області України буде відведено окремий зал. Однак остаточне рішення щодо подальшої експлуатації Будинку профспілок і його призначення, за словами Целовальника, повинно бути винесено на широке обговорення громадськості.

Читайте такожВідновлення Будинку профспілок обійдеться в 100 млн гривень

«Я постійно нагадую, що це має бути широко обговорено з громадськістю... Відкладати це ніхто не буде в довгий ящик. Про це ми вже думаємо, але проекту поки немає», - сказав Целовальник.

Разом з тим, він зазначив, що на громадське обговорення також слід винести питання про реконструкцію центру столиці, а також зведення монумента Героям Небесної сотні.

Читайте такожПроект ”Дніпровська перлина”: долю Дніпровських схилів може вирішити ваш голос

Як повідомляв УНІАН, після відмови України від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом на центральних вулицях Києва та інших міст України почалися масові акції протесту. Подальша ескалація протистояння призвела до вимог відставки уряду та президента країни, а також до сутичок протестувальників із співробітниками правоохоронних органів. У лютому поточного року сутички протестувальників з силовиками переросли в збройне протистояння, під час якого в центрі Києва загинуло більше ста чоловік.

Столичний Будинок профспілок, розташований на Майдані Незалежності, використовувався активістами як штаб Національного спротиву. Під час штурму Євромайдану в ніч з 18 на 19 лютого співробітники силових структур підпалили Будинок профспілок, щоб протестувальники покинули будівлю. Під час зіткнень також суттєво постраждали центральні вулиці Києва. Протестувальники знімали бруківку з доріг, кидали нею в силовиків і використовували для спорудження барикад.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter