Маршрутники продають рідкісні монети / Фото: wosir.ua
Столичні маршрутники знайшли новий спосіб заробітку - вони продають рідкісні монети колекціонерам. Шукати монети не доводиться - ними розплачуються пасажири, а скуповують ексклюзивні гроші у них перекупники. У підсумку водії мають по 100-150 грн на тиждень. Мрія кожного - знайти 2 копійки 1992 року вартістю ... 8 тис. грн, пишуть "Вести".
Маршрутник Олександр П. робочий день закінчує за розбором дріб'язку. «Кілька монет обов'язково виявляться фартовими. Я їх в кінці тижня віддаю колекціонеру. Той чесно розплачується за прейскурантом. Надбавка до зарплати у 100-150 грн на тиждень», - ділиться з нами водій і дістає з-під керма «цінник». Це папірець із зображеннями монет номіналом в 1 гривню і від 1 до 50 копійок різних років випуску. «Найрідше попадається пам'ятна гривня з солдатами 2005 року. За неї платять 20-25 грн. Частіше зустрічається гривня 2004 року з зображенням медалей, за яку дають 15-20 грн. За 5-10 грн можна продати гривню з багаттям 2010 року і за 2-5 грн - торішню монету до Євро, - каже маршрутник і важко зітхає. - Я мрію знайти 2 копійки 1992 року випуску. За неї дають від 4 до 8 тис. грн, тому що вона рідкісна, з латуні».
Олександр каже, що ідея заробляти на монетах прийшла в голову після того як його колега по цеху продав колекціонеру рідкісні латунні 2 копійки за 600 грн. «Він тоді не знав, що 2 копійки насправді коштують не менше 4 тис. грн», - каже Олександр. До речі, ця двокопієчну монета така дорога, тому що в 1992 році її експериментально (всього 100 шт.) викарбували на Луганському патронному заводі з латуні, а інші монетки - з більш щільного сплаву.
Але Володимир Левченко, заступник голови правління Асоціації нумізматів України, каже, що маршрутників обманюють. «На них заробляють набагато більше ті, хто перепродають ці гроші за кордон за тисячі гривень. Викуповують монети не тільки у маршрутників, а й у касирів, кіоскерів тощо. Ті продають їх за пару гривень, але це копійки у порівнянні з тим, що за них отримують».
