Трамвайне депо імені Красіна після Куренівської катастрофи
Сьогодні в столиці провели мітинг-панахиду, присвячену вшануванню пам’яті жертв Куренівської трагедії, що сталася 52 роки тому.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Київської міської державної адміністрації, за традицією, згадати невинно загиблих від рукотворної стихії електротранспортників до пам’ятного знаку, що встановлений біля прохідної Подільського трамвайного депо, прийшли ветерани-транспортники й очевидці «Куренівського потопу», представники усіх депо, автопарків та служб «Київпастрансу».
Нагадаємо, трагедія сталася зранку 13 березня 1961 року, проте правда про страшну подію, до якої призвели халатність та безвідповідальність, відкрилася лише за незалежності України. Унаслідок прориву греблі всього за 10-15 хвилин десятиметровий вал рідкої земляної маси зніс усе на своєму шляху: дерева, будівлі, споруди, транспортні засоби, людей. Та основний удар стихії прийшовся на трамвайний парк ім. Красіна (нині Подільське трамвайне депо). На місці парку за лічені хвилини утворилося суцільне озеро, під товщею якого заживо було поховано десятки працівників.
До трагедії призвело грубе порушення проектувальних норм. Так, на початку 50-х було збільшено виробництво на Петрівських цегельних заводах у зв’язку із забудовою Сирецького житлового масиву в Києві. Аби зменшити витрати на вивезення ґрунту, було вирішено розріджувати його водою та трубами перекачувати до Бабиного яру. Однак під час виконання робіт рівень штучного водоймища вдвічі перевищував рекомендації, тож згодом вода почала розмивати греблю, яка врешті-решт зруйнувалася.
Як повідомляв УНІАН, офіційно загиблими внаслідок куренівської трагедії було визнано 150 осіб, хоча за словами одного з представників КДБ, відповідального за облік трупів, лише на кінець березня їх було відкопано 2800. За інформацією санепідемстанції, яка намагалася запобігти виникненню епідемії, постраждалих від катастрофи могло бути 3090 осіб. Стихія знесла 22 приватних будинки, 5 двоповерхових і 12 одноповерхових державних споруд, два гуртожитки. Загальна сума збитків становила понад три мільйони радянських карбованців. Родинам, у яких під час трагедії загинули близькі, виплатили по 200 карбованців.
