Аеропорт для внутрішнього користування

Аеропорт для внутрішнього користування

Аеропорт "Київ" (Жуляни) почав експлуатацію нового міжнародного терміналу. Однак місце розташування, яке сьогодні називають основною перевагою Жулян, вже через 3-4 роки може заморозити амбітні плани розвитку аеропорту.

Аеропорт "Київ" (Жуляни) почав експлуатацію нового міжнародного терміналу, який урочисто відкрили 17 травня. Однак місце розташування, яке сьогодні називають основною перевагою Жулян, вже через 3-4 роки може заморозити амбітні плани розвитку аеропорту.

З історії питання

Аеропорт «Київ» працює з 25 травня 1924 року. 2 лютого 1994 року Київський об`єднаний авіазагін був розділений на аеропорт і авіакомпанію, з цього моменту існує як незалежне підприємство.

Втім, за останні 8-10 років влада висловлювала різні ідеї щодо аеропорту. Зокрема, колишній міністр транспорту і зв`язку Йосип ВІНСЬКИЙ вважає, що аеропорти «Бориспіль» і «Київ» (Жуляни) повинні бути єдиним комплексом, пов`язаним залізницею.

Ще у 80-ті роки минулого століття влада планувала винести аеропорт за межі Києва в район Василькова і Глевахи. У 2006 році київська влада навіть проводила активні переговори з керівництвом Київської області про винесення Жулян за межі міста на територію Гостомельсько-Городянського або Васильківського аеропортів.

Архітектори теж не рекомендували розвивати аеропорт, що «вириває з центру величезний шматок території, яку можна було б забудувати житлом, громадською забудовою, спортивними спорудами». Оцінка архітекторів була досить вагомою, особливо з урахуванням того, що, за словами одного з депутатів Київради, вже до 2007 року в столиці було 12 земельних справ про відведення землі на території Жулян під житлове будівництво, які лобіювалися юридичними особами і комерційними структурами.

Втім, ФПГ, які проявляли інтерес до території Жулян для житлової забудови, підрахували перспективи авіаперевезень, особливо в контексті підготовки до Євро-2012, і в Києві була прийнята концепція розвитку аеропорту, згідно з якою він ставав сіті-аеропортом, орієнтованим на бізнес-перевезення. Міська влада охоче прийняла підтримку інвестора, адже на той момент Жуляни не був завантажений - 70% всіх регулярних внутрішніх та міжнародних авіарейсів виконували з аеропорту «Бориспіль». В результаті Жуляни зазнавав збитків і ставав обтяжливим для міського бюджету.

Нова стратегія розвитку аеропорту передбачала, що обсяг інвестицій в реконструкцію складе близько необхідно 78 млн доларів (або близько 400 млн грн за тодішнім курсом), а термін окупності складе 15,5 років.

Інвестором аеропорту стала компанія «Майстер-авіа», яку спостерігачі пов`язували з групою, що володіла енергетичними активами столиці. У складі цієї групи була і власна будівельна компанія - «Міськжитлобуд», що мала великий досвід житлового будівництва в Києві. Її президент Денис Костржевський спершу був призначений на посаду гендиректора Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), а потім на посаду голови ради директорів аеропорту. «Міськжитлобуд» стала генпідрядником будівництва нового терміналу.

За схемою державно-приватного партнерства у реконструкції аеропорту держава взяла на себе функцію з облаштування злітно-посадочної смуги і аеродромного господарства, а термінал побудували за гроші компанії ТОВ «Майстер-Авіа». «На мій погляд це найефективніший приклад державно-приватного партнерства», - відзначив віце-прем`єр-міністр - міністр інфраструктури Борис Колесніков.

«Майстер-Авіа» на 49 років стала орендарем всього комплексу будівель і споруд, що знаходяться на балансі комунального підприємства "Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни). Не зважаючи на судові розгляди навколо цього договору, його залишили чинним. «Майстер-Авіа» отримала в оренду активи у вигляді цілісного майнового комплексу (будівлі і споруди) КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), крім злітно-посадкової смуги та об`єктів соцсфери. «Майстер-авіа» отримала аеропорт в управління з умовою будівництва нового терміналу. Загальний обсяг інвестицій в будівництво терміналу склав 400 млн грн, у тому числі вартість самого терміналу з благоустроєм прилеглої території, котельнями та внутрішніми мережами склала 340 млн грн.

Приватно-державні питання

Загальна площа нового терміналу А становить 14 тис. кв. м., в тому числі площа VIP-залу - 1,5 тис. кв. м. Ще 2 тис. кв. м займають 4 ресторани, 5 барів, 3 магазини безмитної торгівлі, 2 кімнати матері і дитини, авіакаси, пункти прокату автомобілів, аптечний кіоск, відділення банку.

Пропускна спроможність терміналу - до 500 пасажирів за годину на виліт. У перспективі планується розширення терміналу зі збільшенням пропускної спроможності до 1500 осіб на годину. У той же час, поки невирішеним залишається питання транспортного сполучення і з новим терміналом, і з усім аеропортом. Зокрема, за словами Б.Колеснікова, ще два роки тому Мінінфраструктури обговорювало з київською владою «можливість виходу на Повітрофлотський проспект, але місто з тих пір з цим питанням ні разу не зверталося». В освою чергу, глава Київської міськдержадміністрації Олександр Попов пояснив, що «це дуже дорогий проект вартістю біля 130-160 млн грн». «Враховуючи необхідність акумулювати ресурси на інших проектах, ми вирішили, що це тема майбутнього», - сказав він. Втім, сьогодні Б.Колесніков обіцяє допомогти пов`язати Жуляни з одним із найбільших столичних проспектів: «Ми знайдемо субвенції з дорожнього фонду».

Також неузгодженими залишилися дії аеропорту та КМДА щодо забезпечення громадським транспортом - тільки зараз міська влада повідомила, що інвестор за свій рахунок закупить для нової лінії рухомий склад.

Те, що інвестору аеропорту Жуляни доведеться за свої гроші купувати місту автобуси, а можливо і тролейбуси - не дивно, адже Жуляни в програму підготовки до Євро-2012 не входять і зобов`язань перед УЄФА з розвитку цього об`єкта влада не має. Втім, світове футбольне співтовариство оцінило і готовність, і високий рівень нового терміналу та реконструйованого аеродрому. За словами Б. Колеснікова, вже сьогодні УЄФА планує чартерні рейси саме в Жуляни.

Внутрішній аеропорт для внутрішніх потреб

Окупність аеропорту «Київ» (Жуляни) буде залежати від розвитку повітряного транспорту, який без державної підтримки неможливий.

На урочистому відкритті нового терміналу Жулян Б.Колесніков, натхненний успіхом проекту, заявив, що Мінінфраструктури «готове побудувати нову ЗПС в будь-якому українському місті з населенням більше 0,5 млн осіб в обмін на приватну інвестицію в якості такого терміналу». Але інвестувати в розвиток аеропортів так сказати «загального користування», сьогодні бізнес не поспішає, адже споживачів послуг пасажирських авіаперевезень не так багато, і вони цілком можуть задовольнитися існуючими аеропортами.

Статистика свідчить, що обсяг пасажирських перевезень в Україні досить статичний. Наприклад, залізничним транспортом у 2011 році було перевезено практично стільки ж пасажирів, що й роком, і двома раніше - трохи більше 430 млн осіб. На цьому тлі зростання пасажирських авіаперевезень практично на 23% (до 7,5 млн пасажирів, у тому числі, на внутрішніх рейсах в 2011 році було перевезено 1,2 млн пасажирів) здається справжнім проривом. Однак, за словами людей, які кілька разів на місяць користуються авіатранспортом, пасажири літаків на внутрішніх рейсах - це «практично одні і ті ж люди, які за рахунок компаній як на роботу літають вранці з Києва, ввечері - до Києва». Одним словом, нових авіапасажирів в Україні не додається.

Розраховувати, що люди в Україні знову почнуть літати як це було за Радянського Союзу, занадто наївно, навіть якщо Мінінфраструктури буде цілеспрямовано залучати лоукостерів. Навіть такий «специфічний» аеропорт як Жуляни, орієнтований на лоукост-компанії, зацікавлений у залученні нових перевізників і готовий знаходити з ними спільну мову, за словами директора компанії «Майстер-авіа» Олексія Яковця, зможе приступити до дій, спрямованих на зниження вартості квитка тільки через 3-4 роки. І то, за його словами, вартість авіаквитків на внутрішніх рейсах можна буде знизити тільки до 750-900 грн.

Перший рейс із нового терміналу в італійський аеропорт Тревізо в місті Венеція зробила авіакомпанія Wizz Air. Цей перший в Україні лоукостер вже більше року працює в Жулянах, і, за словами керівництва компанії, дуже цим задоволений. За даними компанії, з моменту переїзду Wizz Air з аеропорту «Бориспіль» в Жуляни в кінці березня 2011 року, компанія збільшила пасажирські перевезення на 10% - до 550 тис. пасажирів.

Аеропорт «Київ» планує розширити кількість авіакомпаній, які будуть базуватися в Жулянах. На сьогодні тут базуються, зокрема, авіакомпанії Wizz Air, «Хорс». Базовим Жуляни стане і для російської «Ютейр-Україна». Крім того, в Жуляни здійснює польоти і російська «Трансаеро», і літаки бізнес-авіації.

Експерти говорять про те, що керівництво аеропорту мало намір підписати меморандум про співпрацю з близько 15 авіакомпаніями, що дозволило б істотно розширити можливості, одна жодної інформації про долю цього документа поки немає.

В авіаційних колах не дають однозначної оцінки перспективам розвитку Жулян саме через розташування аеропорту не тільки в межах міста, а й в оточенні житлової забудови. З точки зору авіації тут немає особливих проблем. Якщо Жуляни, як планувалося, будуть орієнтуватися на середньомагістральні рейси і бізнес-авіацію, то характеристики аеропорту дозволять безпечно приймати і відправляти повітряні судна, а характеристики самих лайнерів дозволять не створювати при цьому несумісного з житловою забудовою шуму. Втім, таку оцінку дають самі авіатори, а жителі довколишніх районів сусідством з аеропортом не дуже задоволені. Втім, вони ж і не прагнуть переїжджати в інші райони.

Тим не менше, великий авіаційний бізнес поки не прагне використовувати Жуляни, незважаючи на всі переваги і зручність для пасажирів. Головною причиною такого ставлення є «невизначеність» долі території аеропорту. Нагадаємо, за оцінками експертів містобудування, тут можна побудувати близько 5 млн кв. м житла. При цьому девелоперу не потрібно буде вирішувати питання з інженерними та транспортними комунікаціями, які тут вже є. Якщо в Україні запрацює іпотека або економіка країни почне підйом, будівництво житла може виявитися більш прибутковою справою, ніж авіаперевезення.

«Ми поки не можемо розглядати можливість роботи з Жулян, адже завтра ситуація може змінитися, влада вирішить, що аеропорт майже в центрі міста не потрібен, і буде прийнято рішення винести його куди-небудь в інше місце. Знести і побудувати аеропорт в іншому місці не просто, довго і дорого, тому авіакомпанії не можуть так ризикувати», - прокоментував позицію авіакомпаній топ-менеджер одного з найбільших українських авіаперевізників.

Анна Левченко, УНІАН
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter