Боротьба із забудовниками по-київськи

Цього року в столиці одночасно активізувалося кілька будівельних майданчиків, які викликали вкрай негативну реакцію громадськості.

Цього року в столиці одночасно активізувалося кілька будівельних майданчиків, які викликали вкрай негативну реакцію громадськості. Але якщо раніше це були стихійні протести громадських організацій та ініціативних груп, то тепер методи стали набагато різноманітнішими.

Методи незаконні, але сенсаційні

У березні в Києво-Святошинському лісопарковому господарстві поблизу вул. Ушакова (Новобіличі) невідомі будівельники вирубали кілька десятків дерев і почали встановлювати паркан. Незабаром близько тридцяти радикально налаштованих молодих людей в масках організованою колоною підійшли до місця будівництва та без будь-яких гасел почали громити все, що було схоже на будівельну техніку або інвентар. Закінчивши свою справу, молоді люди так само організовано пішли. Після цього робітники в супроводі міліції все-таки поставили паркан. Але на наступну акцію протесту зібралося вже близько 100 місцевих жителів – цього разу в основному пенсіонери і батьки з дітьми. Ці загалом мирні люди, незважаючи на спроби міліції їх зупинити, закінчили розпочате – зруйнували паркан.

Наступна акція прямої дії пройшла менш ніж через місяць – 15-20 невідомих в масках закидали камінням, а потім розмалювали будівельну техніку на майданчику між вулицями Фролівська, Боричів Тік й Андріївський узвіз, біля нещодавно знесених будівель. Охорона й міліція знову не встигли зреагувати, що свідчить про хорошу організацію радикально налаштованих активістів. Невідомі зникли в напрямку Замкової гори.

Судячи з усього, ці акції були детально сплановані й добре організовані. Їхнє завдання – не зупинити будівництво, а донести інформацію про свавілля забудовників до максимальної кількості людей через засоби масової інформації. Акції прямої дії залучають набагато більшу увагу читачів і телеглядачів, ніж мітинги з політичними гаслами, які скоріше схожі на театральні вистави, ніж на реальний протест.

Методи безглузді, але передвиборчі

Перший мітинг на захист Андріївського узвозу, де співробітник "Беркута" вдарив одну з учасниць, викликав широкий громадський резонанс. Проте вже друга мирна акція на Михайлівській площі, хоч і привернула більше людей, швидко загубилася в інформаційному просторі.

Можливо, тому що акція більше скидалася на політичну. Учасники чомусь вимагали відставки нинішнього керівництва міста, хоча рішення про виділення на Андріївському узвозі ділянок під забудову депутати Київради приймали ще в 2005 році. Не кажучи вже про те, що на мітингу був присутній депутат міськради від фракції "УДАР" і кандидат в мери Києва Віталій Кличко, який активно критикує Олександра Попова та його дії.

За словами лідера партії "УДАР", "якщо влада не відстоює інтереси громадян, вони повинні об`єднуватися і робити це самі". Але тільки він не сказав як. І судячи з усього, мало хто з учасників мітингу це розуміє. Або ж видає чужу думку за свою. Це добре видно з вимог мітингувальників.

Наприклад, учасники акції хочуть притягти до кримінальної відповідальності керівництво КМДА та Міністерство культури, відібрати майно у приватних власників, які руйнують пам`ятники архітектури. По-перше, незрозуміло, на чию адресу спрямовані ці вимоги? По-друге, на якій юридичній підставі прокуратура, суд або інший правоохоронний орган повинні притягнути когось до кримінальної відповідальності й відбирати майно без відповідних заяв?

Що стосується вимог щодо заборони будівництва в історичному центрі – таких директив безліч, але вони сприймаються Київрадою й забудовниками як рекомендаційні. На цей момент акція на захист Андріївського виглядає як критика політичного опонента вустами громадськості, тому що іншого ефекту вона не справила.

Методи реальні – загальноміський референдум

Цікаво, що єдиний ефективний вихід із ситуації пропонує голова столичної адміністрації Олександр Попов. Він ініціював збір підписів за проведення загальноміського референдуму, який приймає акти прямої дії. Це означає, що рішення, прийняте більшістю киян, матиме вищу силу для влади будь-якого рівня. Одне з трьох питань, які будуть винесені на референдум, присвячене захисту Києва від варварської забудови.

Щоб вирішити проблему комплексно, питання сформулювали так:

Чи схвалюєте Ви основні проектні рішення нового Генерального плану розвитку м. Києва?

• Захист від забудови Дніпровських схилів і територій, прилеглих до Києво-Печерської лаври і Софії Київської, дотримання відповідних рекомендацій ЮНЕСКО.

• Реставрація історичних будівель без збільшення їх висотності, заборона будівництва більше дев`яти поверхів в історичній частині Києва.

• Збільшення на 20% площ парків, бульварів і скверів в розрахунку на одного жителя з урахуванням прогнозу приросту населення.

• Оздоровлення навколишнього середовища, утилізація сміття, спорудження очисних споруд, якісне водопостачання.

• Формування мережі дитячих та спортивних майданчиків та інших складових інфраструктури здорового способу життя в кожному районі.

• Будівництво нових транспортних переходів через Дніпро, автодорожніх тунелів, багаторівневих транспортних розв`язок.

• Спорудження комплексу автопаркінгів, запобігання паркування автомобілів на дорогах і тротуарах.

• Пріоритетний розвиток мережі метро та інших видів міського комунального транспорту.

• Створення нових робочих місць і центрів ділової активності на Лівобережжі та у віддалених районах Правобережжя.

Сам Попов покладає на референдум великі надії. "На відміну від депутатів Київради, керівництво КМДА не займається землевідведенням, проте ми змушені опротестовувати депутатські рішення в судах, переконувати забудовників відмовитися від землі, а депутатів – скасувати власні рішення, шукати варіанти компенсації... Природно, що виходить не все. Сподіваюся, що референдум поставить крапку в цій безкінечній боротьбі", – зазначає голова столичної адміністрації.

Петро Залужний

УНІАН в Google News