Сховище ВЯП поблизу Києва – небезпека для всієї України

12:12, 13 лютого 2012
Київ
1

Національний екологічний центр України пропонує споруджувати сховище відпрацьованого ядерного палива біля кожної станції

Громадськість різко засуджує рішення українського парламенту щодо розташування централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Київській області. Таке рішення Верховна Рада України прийняла 9 лютого: у другому читанні за законопроект №8795 "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій" проголосувала більшість народних депутатів.

Згідно з цим законопроектом, централізоване сховище відпрацьовано ядерного палива (ЦСВЯП) планується розмістити між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка Київської області, у зоні відчуження, на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Даний проект передбачає тимчасове зберігання відпрацьованого ядерного палива на території Чорнобильської зони. Водночас, незважаючи на фразу "тимчасове зберігання", про подальшу долю відпрацьованого палива у законопроекті немає жодної інформації.

Це безвідповідальний підхід до вирішення однієї з проблем, які породжує ядерна енергетика в Україні. Фактично пропонується перекласти її вирішення на наступні покоління, коли будуть інші чиновники, і вже не буде кому нести відповідальність за прийняте рішення про довготривале збереження високоактивних ядерних матеріалів.

Новий ядерний об’єкт буде створено у Чорнобильській зоні відчуження і стане частиною державного спецпідприємства "ЧАЕС", а отже, перейде до сфери відповідальності Міністерства надзвичайних ситуацій. Подібна ситуація виникла після зупинки експлуатації ЧАЕС: поки станція працювала та виробляла електроенергію – прибутки отримував оператор атомних електростанцій "Енергоатом", а щойно станцію закрили, її перевели на баланс Міністерства надзвичайних ситуацій України, яке не має ані досвіду, ані коштів на утримання такого об’єкту. Так само "на баланс" МНС перейде відпрацьоване ядерне паливо з робочих атомних електростанцій, тож за зберігання його сплачуватимуть уже платники податків.

Водночас, будівництво сховища у Чорнобильській зоні є небезпечним для жителів не тільки прилеглих районів. По-перше, в разі інцидентів можуть постраждати жителі Чернігівської та Київської областей, а також Білорусі, а особливо під загрозою – річка Дніпро, яка є джерелом води для 70% населення України.

По-друге, перевезення радіоактивних відходів з усіх АЕС у центральне сховище буде здійснюватися залізницею поряд з густонаселеними містами України.

По-третє, будівництво ЦСВЯП зробить Чорнобильську зону непридатною для життя протягом як мінімум століття, незважаючи на значне фінансування реанімації "зони відчуження". Відходи з атомних станцій ще тисячі років будуть залишатись радіоактивними, і їх потрібно буде зберігати.

Виходячи з цього, Національний екологічний центр України пропонує споруджувати сховище відпрацьованого ядерного палива біля кожної станції, як це зроблено на Запорізькій АЕС. Це дасть можливість заощадити на інфраструктурі сховища і позбавить від проблеми перевезень небезпечних речовин. Тим більше, "Енергоатом" розглядав таку можливість, і за його розрахунками, це буде не набагато дорожче, аніж створення централізованого сховища. А головне – відпрацьоване паливо у сховищах при станціях буде знаходить під постійним наглядом професіоналів.

Артур Денисенко, координатор енергетичної програми,
Національний екологічний центр України

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter