Адмінреформа: всі довідки і дозволи — з "єдиного вікна"

Адмінреформа: всі довідки і дозволи — з "єдиного вікна"

Адмінреформа, що стартує в Києві, передбачає не лише структурні зміни у міській владі та скорочення адміністративного апарату.

У квітні довідки, свідоцтва, дозволи та інші документи київські підприємці зможуть отримувати простіше та швидше. До кінця першого кварталу в усіх районах столиці відкриються дозвільні центри та центри надання адміністративних послуг. Це значно скоротить час та збільшить шанси бізнесменів зекономити на хабарах, адже заявник та чиновник не контактуватимуть одне з одним.

Єдиний дозвільний центр

Адмінреформа, що стартує в Києві, передбачає не лише структурні зміни у міській владі та скорочення адміністративного апарату. За словами голови КМДА Олександра Попова, адміністративна реформа — "це не тільки адміністративні послуги чи спрощення регуляторних процедур, це величезний аспект діяльності, який необхідно змінити — від подолання бюрократичних процесів до організації і прописування відповідних регламентів, організації відповідної структури, перехід деяких структурних підрозділів до роботи за принципом проектного управління, активізація діяльності в частині використання програмно-цільового підходу щодо бюджетування програм".

У глобальному вимірі цього року в країні продовжуватимуться процеси дерегуляції центральної влади та реформування надання адміністративних послуг. До речі, на розгляді парламенту знаходиться законопроект про адмінпослуги, однією із складових якого є надання адміністративних послуг за принципом "єдиного вікна". "Тобто в недалекому майбутньому — відкриття центрів з надання адмінпослуг. Я сподіваюся, як в області дозвільних центрів, так і в сфері надання адмінпослуг Київ залишиться одним із лідерів", - звернулася до керівництва столиці перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова на засіданні Комітету з економічних реформ у КМДА.

Перші результати реформування адміністративних послуг та дозвільних процедур Київ має продемонструвати уже влітку, під час проведення Євро-2012. Це буде така собі проба сил, чи впорається місто з поставленими завданнями.
"Київ очікує цього року на важливі події, пов`язані не лише з іміджем міста, а й всієї країни, де на практиці будуть перевіряти, що зроблено, як зроблено, чи правильно організовано, і де є якісь огріхи. Я маю на увазі чемпіонат Європи з футболу 2012 року. Це буде одне з перших практичних випробувань, на що здатне місто", - сказала перший заступник глави АП.

У кожному районі буде своє "вікно"

У районних дозвільних центрах, утворення яких заплановано на перший квартал цього року, видаватимуть 71 вид адміністративних документів. Перший такий центр запрацював наприкінці 2011 року у Солом’янському районі. А Міський дозвільний центр почав роботу в липні минулого року. Найближчим часом кількість державних реєстраторів у центрі збільшиться (на 20 осіб) до 70 осіб, а з 1 лютого вони видаватимуть 143 (зараз - 64) види дозвільних документів.

Єдиний дозвільний центр

Наразі київське керівництво відзначає, що послуги центру користуються попитом: минулого року до нього звернулось понад 23 тисячі підприємців, що втричі більше, ніж у 2010 році.

"А починаючи з 1 січня 2012 року, у зв`язку з набуттям чинності змін до закону про дозвільну систему, коли документи приймаються виключно державними реєстраторами, ми бачимо збільшення навантаження на дозвільний центр приблизно в 15-20 разів", - зазначив начальник Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА Микола Поворозник.

Між іншим, передбачається, що Міський дозвільний центр в подальшому також надаватиме і адміністративні послуги, як і районні центри.

"До 1 квітня цього року ми плануємо відкрити такі центри у всіх районах Києва, які будуть пов`язані з міським центром в одну велику електронну систему", - пообіцяв він.

Микола Поворозник додав, що інвентаризація адміністративних послуг, що надаються на рівні міста та районів уже проведена, а їх кількість скорочена до ста. Зараз Київ співпрацює з Міністерством юстиції та Мінекономіки щодо їх затвердження. Крім того, розроблено міський веб-портал адміністративних послуг, який запрацює протягом першого кварталу.

Дозволити не можна заборонити

Проте навіть "надавачам" дозволів не все дозволено законодавством. Досвід роботи із видачі документів дозвільного характеру свідчить, що його нормативно-правове забезпечення не встигає за потребами дозвільної системи, що реформується, а деякі питання потребують регулювання на державному рівні, наголошує чиновник.

"Наразі є низка проблем, які ми не можемо вирішити на рівні міста. Так, законодавчо неврегульовані деякі питання функціонування дозвільної системи – не визначений перелік документів дозвільного характеру для видачі через дозвільні центри. Невідомо, до яких дозвільних центрів повинні звертатися підприємці: за місцем реєстрації чи за місцем здійснення діяльності тощо. При цьому відсутня ефективна взаємодія з територіальними органами центральних органів влади, які нерідко ігнорують рішення Київської міської влади, а також надають безпідставні відмови і порушують строки прийняття рішень про видачу документів дозвільного характеру", - перелічив проблемні питання Микола Поворозник.

Єдиний дозвільний центр, Київ

Це при тому, що територіальні органи центральних органів виконавчої влади видають більше 60% від загальної кількості дозвільних документів для підприємців.

Крім того, подальше реформування адміністративних послуг неможливе без термінового прийняття закону "Про адміністративні послуги". Також необхідно затвердити на законодавчому рівні перелік адміністративних послуг та порядок їх надання.

Підприємцям - інкубатори

За час дії програми фінансово-кредитної підтримки підприємці інвестували у розвиток своєї діяльності понад 1 млрд. грн. і створили понад 6 тисяч нових робочих місць. У цьому році київська влада планує відновити цю програму та очікує якнайшвидшого прийняття закону про мікрокредитування малого та середнього бізнесу.

Планується також спростити процедури стосовно виходу підприємців із бізнесу, що потребує законодавчого вирішення.

"У сфері започаткування бізнесу у нас фактично проблем немає. Особи, які хочуть стати суб`єктом господарювання, за півгодини-годину можуть зареєструватися або фізособою-підприємцем, або зареєструвати юридичну особу. Однак процедура виходу із бізнесу на сьогоднішній день залишається вкрай обтяжливою для підприємця. Це питання може бути вирішене тільки на законодавчому рівні", - пояснив Микола Поворозник.

Крім того, київська влада розробила пакет роботи бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, який наразі проходить узгодження у податкових органах. Планується, що вони будуть надавати підприємцям послуги, що на сьогодні в Києві не досить розвинуті: централізована бухгалтерія, офісні, інформаційні, консультаційні послуги тощо. Для впровадження ініціативи потрібно законодавчо визначити поняття "бізнес-центри", "бізнес-інкубатори" та закріпити їх статус.

Ще одна проблема для представників малого та середнього бізнесу - франчайзинг, адже на сьогодні законодавство фактично не дозволяє підприємцям працювати за цією схемою. Водночас, світова практика показує, що такий механізм ведення бізнесу приносить до 80% інвестицій у малий та середній бізнес. Отже, столиця просить прискорити ухвалення відповідного закону.

Водночас керівництво столиці відзначає, що для проведення реформ потрібні значні кошти і вважає за необхідне відновити положення Бюджетного кодексу про зарахування до бюджету Києва 100% (зараз - 50%) податку на доходи фізичних осіб та передбачити місцевим бюджетам зарахування 25% податку на прибуток підприємств недержавної форми власності.

Олександр Ковальчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter