Медична реформа: сімейних лікарів простимулюють матеріально

Медична реформа: сімейних лікарів простимулюють матеріально

Медична реформа у столиці набирає обертів. Цього року Київ планує продовжити переформатування закладів охорони здоров`я, а зарплатня лікарів зросте.

Медична реформа у столиці набирає обертів. Цього року Київ планує продовжити переформатування закладів охорони здоров`я, а зарплатня лікарів зросте. На розширеному засіданні комітету з економічних реформ КМДА керівництво міста розповіло про своє бачення реформи медицини та основні проблеми галузі, що потребують вирішення на державному рівні.

Засідання комітету з економічних реформ КМДА

Настанови вищого керівництва держави озвучила перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова, яка акцентувала увагу на тому, що нинішній рік має стати роком здійснення реформ, адже весь минулий рік у країні до них готувалися, розробляли необхідну законодавчу базу. Причому столицю, як завжди, хочуть бачити лідером у проведенні реформ у країні. "Київ став пілотним регіоном з реалізації медичної реформи. З початку експерименту пройшло всього півроку, але в Дніпровському і Дарницькому районах вже помітні результати з відділення первинної ланки медичної допомоги і впливу на покращення якості обслуговування пацієнтів", - зазначила вона.

Кияни сприйняли реформу

У минулому році в результаті реструктуризації закладів охорони здоров`я первинного рівня створено 9 центрів ПМСД і 5 консультаційно-діагностичних центрів, відзвітував начальник Головного управління охорони здоров`я КМДА Віталій Мохарєв. Планується, що центри, що створені як комунальні підприємства, запрацюють у повноцінному режимі найближчим часом, після завершення їх реєстрації. До того ж, центри створені як комунальні підприємства, що, на думку, чиновника, надає набагато більше можливостей, в тому числі й фінансових, з точки зору завдань, визначених у реформі охорони здоров`я міста.

Водночас минулий рік для медичної галузі столиці був знаковим і для розвитку інфраструктури для функціонування ПСМД і амбулаторій. "З 99 закладів сімейної медицини, які функціонують на сьогоднішній день в Києві, 70 амбулаторій було введено саме в 2011 році", - сказав він. Причому місце розташування закладів визначали за принципом віддаленості місця проживання від основної районної поліклініки, аби наблизити первинну медичну допомогу до домівок киян.

Засідання комітету з економічних реформ КМДАЗагалом керівництво столиці задоволене результатами діяльності інституту сімейної медицини в пілотних Дніпровському та Дарницькому районах. Так, у минулому році рівень госпіталізації до стаціонарів у цих районах знизився на 17%, кількість викликів бригад швидкої допомоги зменшилась на 16%, а кількість звернень населення до лікарів первинної допомоги (педіатрів, терапевтів) збільшилася на 17%.

Незважаючи на те, що реформа тільки-но почалася, за результатами опитувань, проведених київською владою у травні та жовтні 2011 року, кількість киян, задоволених рівнем медичного обслуговування на первинному рівні у пілотних районах, збільшилась на 7%. Минулого року рівень охоплення населення цих районів сімейною медициною зріс з 5% до 21%, а в цілому по місту цей показник складає 16%.

Лікарі отримають підвищення зарплат

Ясна річ, локомотивом реформ мають стати кваліфіковані лікарі, яких треба навчити і зацікавити до роботи в новостворених медичних закладах. Про це не забули столичні чиновники.

"Що важливо, і де Київ виступив як один з піонерів в області медичної реформи – це не лише реконструкція, відкриття нових медичних закладів, перебудова старих, але й акцент на підготовку кадрів... Київ першим серед регіонів ухвалив програму підготовки медичних кадрів до 2018 року і підписав договір з підготовки кадрів з Національним медичним університетом... Це перший крок у правильному напрямку", - оцінила київську ініціативу І.Акімова.

Зокрема, планується, що Національний медичний університет підготує 140 сімейних лікарів. Крім того, КМДА звернулася до Міністерства охорони здоров`я з проханням відкрити другу кафедру з підготовки сімейних лікарів на базі Національної академії післядипломної освіти. Очікується, що кафедра розташується в одному з центрів ПМСД і відкриється у найближчі два місяці.

Пілотний проект із створення ПМСД передбачає підготовку сімейних лікарів до 2014 року лише на 70% (всього 1250 лікарів), а в цілому по місту потрібно 1900 лікарів, уточнив В.Мохарєв. Отже, через проблему з підготовки кадрів остаточно перейти на надання медичної допомоги лікарям загальної практики Київ зможе лише в 2016-2017 роках, прогнозує чиновник.

Ще один спосіб вирішити кадрову проблему – залучення приватно-практикуючих лікарів до роботи в амбулаторіях сімейної медицини. Наразі безкоштовним наданням приміщень для роботи вдалося зацікавити 5 приватних лікарів.

Серед стимулів для лікарів сімейної медицини – безкоштовний проїзд у громадському транспорті, а також можливість отримати житло (виділена земельна ділянка в Печерському районі для будівництва будинку для медичних працівників). Єдине, що необхідно зробити на законодавчому рівні – передбачити можливість надання службового житла лікарям загальної практики. Але головний стимул — збільшення заробітної плати.

"В бюджеті на 2012 рік передбачена доплата в розмірі 20% до зарплати всім нашим лікарям, і в тому числі 40% - лікарям первинної медико-санітарної допомоги двох пілотних районів", - резюмував В.Мохарєв.

До речі, в минулому році столичні лікарі в середньому отримували 3206 грн., а в цьому році їхня зарплата зросте до 3974 грн.

На "швидку" чекати не доведеться

Із усього пласту медичної галузі реформа швидкої медичної допомоги спрямована на те, щоб вона нарешті виправдала свою назву, адже в екстрених випадках кожна хвилина має значення.

"У нас є проблема доступності медичної допомоги і, зокрема, доїзду бригад до місця події. На сьогоднішній день, крім 16 станцій швидкої медичної допомоги, ми запланували в цьому році відкрити ще 25 пунктів постійного базування бригад медичної допомоги у тих місцях, де доступність дуже важка, є транспортні затори", - поділився планами начальник ГУ охорони здоров`я.

Проте, на нормативному рівні потрібно розробити положення про пункти постійного базування, без якого неможливо реалізувати намічені плани. Адже чим більше таких пунктів, тим оперативніше буде надана допомога. В ідеалі час доїзду бригади з місця пригоди до лікарні має займати 10 хвилин у містах та 20 хвилин у селах.

За словами І.Акімової, вирішення технічного боку питання – забезпечення невідкладної допомоги транспортом – почалося ще минулого року, коли було виділено 200 млн. грн. на поповнення парку машин швидкої допомоги. Планується, що в лютому автомобілі надійдуть до пілотних регіонів. До того ж, зміст сумки лікаря швидкої допомоги збільшили до 50 грн. на обслуговування хворого.

Для покращення організаційної складової прийнято рішення створити єдиний диспетчерський центр з управління швидкою допомогою. "Потрібно обрати оптимальний маршрут, подивитися, де знаходиться найближча машина, як доїхати до пацієнта, що робиться на місці, і як пацієнта доправити до медичного закладу. Єдина диспетчерська служба планує абсолютно весь рух карети швидкої допомоги, фіксує весь архів даних – це справа не завтрашнього дня. Вона існує та активно працює, наприклад, у Харкові. Результати впровадження цієї системи вражаючі... 82% доїздів знаходиться у категорії всередині міста в рамках 10 хвилин. Цей показник кращий, ніж, наприклад, у столиці Німеччини", - сказала перший заступник глави Адміністрації Президента.

Нормативні прогалини

Для того, щоб реформи почали приносити результат, необхідно прискорити прийняття постанови Кабміну про умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я, наголошують у київській мерії. "На сьогоднішній день, крім тих доплат, які ми передбачили в бюджеті, у нас немає механізму, відповідно до якого ми змогли би заохочувати наших медичних працівників", - відзначив начальник ГУ охорони здоров`я КМДА.

Крім того, хід реформ гальмує і відсутність затвердженої методики розрахунку вартості медичної допомоги. "Якщо ми говоримо про необхідність переходу на договірні стосунки між лікувальними закладами і адміністрацією, то нам необхідна єдина методика розрахунку вартості медичної послуги... Нам необхідно буде проводити Євро, обслуговувати іноземних уболівальників, а, згідно з законом, ми маємо надавати допомогу тільки оплатну", - пояснив В. Мохарєв.

Питання оплати праці керівництво столиці вважає одним із пріоритетів медичної реформи. "У нас кожен лікар має отримувати стільки, скільки він заробляє. Ми повинні оцінювати його рівень заробітної плати за результатом його роботи... Коли ми говоримо про впровадження нових підходів і співпрацю з приватними лікарями сімейної практики, їх потрібно якнайшвидше перевести на загальну схему співпраці. Питання оплати праці працівників первинної ланки, на мою думку, найактуальніше питання. Тому що будь-яка реформа іде тільки тоді, коли суб`єкт відносно якого вона проводиться, має відповідну мотивацію", - відзначив голова КМДА Олександр Попов.

Судячи з виступів, київські ініціативи вітаються на вищому рівні та відповідають основним акцентам реформування, визначеним Президентом України. Хочеться вірити, що кияни цього року дочекаються їх впровадження та відчують новий рівень обслуговування центрів сімейної медицини.

Іван Білий

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter