Київ. 30 листопада. УНІАН. Служба зовнішньої розвідки України і видавництво “Ярославів Вал” презентували вчора у Києві книгу “Розвідники, народжені в Україні”.

Цей захід спеціально приурочили до 20-ї річниці української зовнішньої розвідки (відзначається 1 грудня), повідомили УНІАН у прес-службі Служби зовнішньої розвідки України.

Нове документальне видання є своєрідним продовженням теми дослідження історії української зовнішньої розвідки (у 2009 році вийшла книга “Український слід у розвідці”, у 2010 – “Керівники української зовнішньої розвідки”).

Відео дня

Про підготовку видання до друку, життєвий і професійний шлях українських розвідників розповіли автор книги – журналіст, дослідник історії вітчизняних спецслужб, керівник прес-служби Служби зовнішньої розвідки України Олександр СКРИПНИК, директор видавництва "Ярославів Вал" лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, голова правління благодійної організації “Фонд сприяння зовнішній розвідці України” генерал-майор запасу Дмитро ЗАХАРАШ, ветерани зовнішньої розвідки.

Під час презентації зазначалося, що назва нової книги вже несе певне змістове навантаження і визначає коло персонажів, про яких ідеться. У першу чергу, це розвідники, які народилися, виросли в Україні і досягли професійних результатів у розвідувальній діяльності. Крім цього, до книги увійшли розповіді про тих, хто відбувся як розвідник саме у підрозділах української зовнішньої розвідки.

У передмові зазначається, що сьогодні на підставі вже оприлюднених матеріалів можна говорити про своєрідність української зовнішньої розвідки, притаманні лише їй риси, про міцні історичні корені і родовід, деякі неординарні особистості, свій „почерк”, поіменно можна назвати усіх керівників цих засекречених підрозділів.

Автор упродовж кількох років збирав матеріали до книги, зустрічався з ветеранами розвідки та їхніми близькими родичами, вивчав спогади і мемуари розвідників. Під час написання книги він також спирався на документальні матеріали з архівів спецслужб, дослідження істориків і фахівців розвідки, різноманітні відкриті джерела.

За словами автора, специфіка діяльності розвідки змушувала деякі епізоди показувати завуальовано, не називати окремі країни, де діяли розвідники, й осіб, які допомагали їм вирішувати завдання.