Виставки в київських музеях: про українське весілля, мистецький всесвіт Богдана Ступки, київські твори Врубеля…

Виставки в київських музеях: про українське весілля, мистецький всесвіт Богдана Ступки, київські твори Врубеля…

На виставці також експонується святкове вбрання і прикраси різних регіонів України, ритуальний посуд. Не обходиться і без весільного короваю...

Виставки в київських музеях: про українське весілля, мистецький всесвіт Богдана Ступки, київські твори Врубеля…

Осінь іще зрідка тішить нас теплими днями і кличе прогулятися алеями парків, помилуватися золотистими пейзажами. Та конкуренцію оазам природи складають київські музеї, де теж є чим насолодитися.

"Ой, весілля, як чар-зілля…"

Про те, що осінь – традиційна в Україні пора весіль, нагадає виставка "Українське весілля" у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара".

Виставка «Українське весілля» у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара»

Українське весілля завжди було пишним – це засвідчує розмаїття експонатів з музейних фондів. Основу виставки складають народні картини та світлини з унікальної колекції фольклориста Івана Гончара – усього під час подорожей Україною він зібрав їх понад 12 тисяч. Вони візуалізують різні етапи одруження, створення сім’ї.

Цілком природною є наявність в експозиції таких побутових предметів, як скриня, куди дівчина складала посаг, який встигла надбати до весілля, а також знарядь праці – прялки, гребені. Адже підготовка до весілля була справою відповідальною і розпочиналася заздалегідь.

І звісно, чи не найбільше уваги в експозиції приділено одному з найголовніших весільних атрибутів – рушникові.

На виставці також експонується святкове вбрання і прикраси різних регіонів України, ритуальний посуд. Не обходиться і без весільного короваю.

Виставка триватиме до 13 листопада.

Ступка – то цілий всесвіт

Як найкраще висловити сутність такого неординарного явища в українському мистецтві, як Богдан Ступка? Цілий всесвіт, адже зіграв близько 200 ролей широкого діапазону. Тому й назвали свою виставку працівники Музею театрального, музичного та кіномистецтва України "Мистецький всесвіт Богдана Ступки". Вона вносить свій неповторний акорд у святкування 70-річчя актора.

Експозиція розповідає про найцікавіші сторінки творчої біографії народного артиста й Героя України мовою численних фото, живописних творів, макетів декорацій до вистав, театральних костюмів, нагород.

Світлини повертають нас у світ колись популярних, а тепер дещо забутих вистав двох провідних драматичних театрів України – Львівського імені Марії Заньковецької та столичного імені Івана Франка. І нагадують, що на цих сценах Ступка втілював такі образи, як Дон Жуан, Шевченко, шекспірівські Річард ІІІ та Король Лір, Цар Едіп. Найбільше місця в експозиції відведено трьом роботам, які актор вважає для себе етапними – Микола Задорожний ("Украдене щастя" І. Франка), Іван Войницький ("Дядя Ваня" А. Чехова), Тев’є ("Тев’є-Тевель" Г. Горіна за Шолом - Алейхемом).

Окремий розділ виставки присвячено кіноролям митця, від найпершої – Ореста Дзвонаря ("Білий птах з чорною ознакою") до найсвіжіших, зіграних у фільмах "Серце на долоні" та "Іванов" польського режисера Кшиштофа Зануссі й російського Володимира Дубровицького.

Виставка триватиме до 25 листопада.

Загадки Врубеля

Життя одного з найвидатніших і найзагадковіших російських художників Михайла Врубеля було тісно пов’язано з Києвом. Київський період (1884 1889рр.), на думку мистецтвознавців, є найсвітлішим і найгармонійнішим у творчості митця. Велику частину творів, які Михайло Олександрович написав у нашому місті, можна побачити на виставці "Врубель і Київ" у столичному Національному музеї російського мистецтва.

"Етюди квітів"

Тут представлені близько 120 творів графіки, живопису і скульптури з музейної колекції.

Ідея виставки – показати найбільш значні тематичні пласти і різноманітні грані творчості майстра. Експозиція умовно ділиться на чотири розділи – "Деталі", "Люди", "Квіти", "Боги, ангели, пророки".

Все, що бачимо тут, позначено особливим врубелівським поглядом на світ, його самобутньою творчою манерою. Графіка майстра вражає з одного боку витонченим відтворенням найдрібніших деталей, з другого якоюсь недомовленістю, фрагментарністю (якщо придивитись до портретів, побачимо, що обличчя у багатьох персонажів не дописані до кінця).

Роботи, написана на східні мотиви, відзначаються яскравістю й соковитістю кольорів. Це відомий врубелівський шедевр "Дівчинка на тлі персидського килима", "Східна казка" та інші.

"Голова демона"

Стан постійного сум’яття, внутрішньої боротьби героїв висловлюють їхні обличчя з печаттю задуми і глибоким сумом в очах. Такими зображував Врубель Христа, Богородицю, ангелів, героїв ілюстрацій до поеми М. Лермонтова "Демон" та трагедії "Фауст" Й. В. Гете та інших творів. З цієї причини й відхилила будівельна комісія Володимирського собору ескізи врубелівських розписів, адже за церковними канонами, вони мали бути радісними, а не печальними.

Усі ці твори, а також малюнки, створені художником для Кирилівської церкви, а також у маєтку Тарновських у Мотовилівці, портрети відомих і невідомих людей представлені в експозиції.

Виставка експонуватиметься до кінця грудня.

Франкова творчість очима художників

У серпні минуло 155 літ від дня народження Івана Франка. Київ на відміну від Львова та Нагуєвичів відзначив цей ювілей більш ніж скромно. Виставка "Образи Івана Франка в театрі і кіно", що відкрилася в Музеї Лесі Українки покликана заповнити цю прогалину в культурному житті столиці.

У ній беруть участь вісім знаних київських театральних та кінохудожників. Це патріарх, заслужена художниця України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Людмила Семикіна, представники середнього покоління – Андрій Олександрович-Дочевський, Людмила Нагорна, Святослав Коштелянчук, Людмила Ковальчук, Наталія Рудюк і молоді митці, недавні випускниці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Катерина Калініна й Катерина Маркуш (на виставці бачимо їхні дипломні роботи).

Твори написані у різних стилях, техніках виконання. Однак спільне в учасників виставки те, що вони не пішли шляхом смакування етноекзотики, а створили метафоричні зримі образи, масштабні за задумом і лаконічно-виразні за втіленням.

А творами, які надихнули митців на нові ескізи костюмів, декорації вистав (поставлених і нездійснених) є поеми "Мойсей", "Каїн", драма "Украдене щастя", повість "Захар Беркут", поетична збірка "Зів’яле листя".

Їхні сюжети бачимо на малюнках різних художників, і цікавим є порівняння мистецьких бачень, асоціацій.

Виставка триватиме до 11 листопада.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter