Покоління «за 45», мабуть, ще добре пам’ятає «сухий закон», впроваджений в СРСР у 1985 році.

Тоді, нагадаємо, спиртне заборонили продавати до другої години дня, у вихідні, закрили безліч «профільних» магазинів, підняли вдвічі ціну на горілку. Наслідком стало виникнення колосального тіньового ринку алкоголю, розквіт самогоноваріння і зникнення з продажу цукру.

Схоже, депутати Київради не вчили історію, і, ухваливши «закон Лігачова» (один з радянських очільників, автор «сухого закону») в сучасній інтерпретації, не прорахували (або ж навпаки – добре порахували) наслідки.

Відео дня

Київрада під виглядом боротьби з пияцтвом заборонила продаж алкоголю з десятої вечора до десятої ранку всюди, окрім ресторанів.

Кому вигідно?

На перший погляд – тим же ресторанам. Але вартість алкоголю в ресторанних закладах в рази перевищує роздрібну магазинну, тобто 99% любителям випити вночі вона недоступна.

Тому велике «дякую» Київраді сьогодні скажуть продавці алкогольних відділів супермаркетів, і власники «розливайок», таксисти і старі добрі бабці-самогонщиці. З легкої руки київської влади самі талановиті з них отримали путівку у первинне накопичення тіньового капіталу.

Київрада під виглядом боротьби з пияцтвом заборонила продаж алкоголю з десятої вечора до десятої ранку всюди, окрім ресторанів

Схеми вже відпрацьовані на прикладі Львова та інших «тверезих вночі» міст.

Продавець маркету в дозволені години купить енну кількість пляшок, а в заборонені – реалізує їх «спраглим» зі своєю націнкою. Аналогічно працюватимуть таксисти (які возитимуть дешеву горілку у багажнику, або доставлятимуть бажаючим алкоголь із-за межі міста). Зросте попит, а за ним – і кількість випадків отруєння – на «натурпродукт», самогон, у кращому випадку – виготовлений з цукру, у гіршому – встановить судмедекспертиза…

Рікою потечуть хабарі у різноманітні контролюючо-дозвільні кабінети, щоб назвати яку-небудь троєщинську «тошніловку» гучним словом «ресторан».

Підзароблять на цьому ділі і оновлені поліцейські з нічних патрулів.

Інакше кажучи, замість зниження криміногенної ситуації в столиці отримаємо новий, тобто, забутий старий, сегмент тіньового обороту підакцизних товарів і підробок на них.

Обурює ханжество і лицемірство столичних можновладців, які першопричину алкоголізму серед киян вгледіли, власне, в алкоголі, а не в знищенні скверів, парків і навіть островів, які забудовуються, в тому числі, тими ж ресторанами для багатих і генделями для бідних пияків.

Боротися з пияцтвом обмеженням продажу алкоголю – це все одно, що для боротьби з проституцією відновити радянську практику поселення в готель за паспортами і заборону запрошувати гостей в номер після десятої вечора.

Замість зниження криміногенної ситуації в столиці отримаємо новий, тобто, забутий старий, сегмент тіньового обороту підакцизних товарів

Зате потім, під час чергової передвиборчої кампанії, можна буде хизуватись своїм популізмом перед пенсіонерками, що старанно ходять на виборчу дільницю: «ми заборонили, тепер алкоголіків менше». Бабці оцінять, тим паче, ті, що трохи зароблять на торгівлі самогоном з вікна вночі…

А взагалі, про «ноу-хау» київради ще років 30 тому влучно сказав герой одного радянського фільму: «вместо того, чтобы оберегать мою, с таким трудом завоеванную свободу, они указывают – пить мне с утра или не пить».

Дмитро Хилюк, непитущий