На Поштовій площі не було хрещення Русі, там артефакти ХVІІ–ХVІІІ століття - Інститут археології

19:43, 11 серпня 2018
Київ
960 0
На Поштовій розкрито відрізок вулиці давнього Києва, фрагменти споруд та елементи садиби \ УНІАН

Читайте такожЧерез аварію на водогоні затопило місце розкопок на Поштовій площі в Києві

Про це стало відомо з офіційної заяви Інституту археології Національної академії наук України на сайті організації.  У зв’язку з поширенням великої кількості суперечливих повідомлень у ЗМІ щодо ситуації з археологічними розкопками на Поштовій площі в Києві, Інститут археології НАН України докладно пояснив свою позицію. 

«Під час проведення розкопок державним підприємством «Центр археології Києва» на Поштовій площі в 2014–2017 роках розкрито відрізок вулиці давнього Києва, фрагменти споруд та елементи садиби кінця ХІ–ХІІ століття і рештки споруд, які можуть мати відношення до припортової зони Подолу ХVІІ–ХVІІІ ст. Чисельні публічні заяви, що саме з цієї ділянки Подолу відпливала до Візантії княгиня Ольга та саме тут відбувався акт Хрещення Русі, є дилетантськими та не підтверджуються ані тогочасними писемними джерелами, ані здобутими на сьогодні археологічними свідченнями», - говориться в заяві. 

Спеціалісти Інституту археології вважають, що ніякого хрещення Русі на Поштовій площі не було, а такі заяви – це відвертий популізм. Насправді артефакти – це знахідки ХVІІ–ХVІІІ століття, які є інформативними, але не унікальними, а скоріше стандартними для центральної частини київського Подолу.   

«Середньовічні культурні шари, відкриті на інших ділянках цього району в попередні роки досліджень (Межигірська, 3/7, Набережно-Хрещатицька, 1а, Спаська, 35, Юрківська,3 та інші), нічим не поступаються за історичною цінністю і подекуди мають вищий рівень експозиційності. Наприклад, дійсно унікальним об‘єктом є фундаменти невідомого за літописами київського мурованого храму ХІІ ст., на вулиці Юрківській, 3, які досі лишаються законсервованими в землі й взагалі невідомими широкій громадськості. Проте, сьогодні жодним чином не піднімається питання щодо їхньої музеєфікації», - розповідають експерті Інституту археології.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter