этот материал доступен на русском

Кличко: Не можна вводити в дію зміни у законодавство про ЖКП без плану їх імплементації

16:00, 30 травня 2018
Київ
151 0

Столична влада спільно з органами місцевого самоврядування та АМУ готує звернення до парламенту і уряду щодо відтермінування введення в дію змін у законодавство про житлово-комунальні послуги. До того, поки не буде затверджена підзаконна нормативно-правова база. Про це мер Києва Віталій Кличко заявив під час засідання Ради регіонального розвитку при КМДА.

Він нагадав, що фактично за 10 днів – з 10 червня вводиться в дію новий закон про житлово-комунальні послуги. Відтак, столична влада має належним чином підготуватися до цих нововведень у сфері ЖКГ. 

"У нас обмаль часу, і є ще низка завдань, які потрібно виконати. Зокрема, підготувати план імплементації законодавчих змін з урахуванням особливого статусу столиці. Спільно з органами місцевого самоврядування та Асоціацією міст України підготувати звернення до Верховної Ради та уряду про необхідність відтермінування введення в дію змін у законодавство. - До затвердження підзаконної нормативно-правової бази",- сказав Кличко. - Також необхідно поінформувати споживачів і учасників ринку надання житлово-комунальних послуг столиці про зміни, які відбуваються у зв’язку з реалізацією Закону «Про житлово-комунальні послуги». Це важливо", - додав він.

Також мер наголосив, що під час засідання Ради регіонального розвитку буде обговорено два важливих блоки питань - пропозиції про внесення змін до земельного та податкового законодавства щодо оформлення земельних ділянок та реформування житлово-комунального господарства і залучення киян до управління будинками та до програм співфінансування.

Кличко зауважив, що столична влада неодноразово зверталася до парламенту щодо напрацювання пропозицій змін до земельного та податкового законодавства. Проте, останні досі не були враховані. "Ми знову повертаємося до цього питання. І маємо напрацювати конструктивне рішення. Зміни, про які йдеться, мають бути спрямовані на спрощення процесів відведення земельних ділянок, оформлення прав на землю. А також - створення зручних та швидких саме для землекористувачів та власників нерухомості механізмів укладення договорів оренди, врегулювання питання плати за землю",- сказав він.

Такі кроки, наголосив мер, дадуть можливість територіальній громаді столиці в повному обсязі управляти своїми доходами за рахунок плати за землю, а також дозволять на порядок збільшити надходження до міського бюджету від плати за землю. 

Наприклад, у 2013 році надходження від плати за землю до бюджету міста склали 1,9  млрд. грн.,  а в 2016 – 5,2 млрд грн.

Друге з важливих питань, над яким столична влада постійно працює, підкреслив Кличко, - як змінити свідомість мешканців Києва щодо відповідальності за спільну сумісну власність, якою є багатоквартирні будинки.

"Ми працюємо над тим, аби підвищити зацікавленість мешканців таких будинків у створенні ОСББ та реалізації енергоефективних заходів. А також - контролю співвласників багатоквартирних будинків за якістю надання житлово-комунальних послуг",- сказав мер.

За словами міського голови, протягом останніх трьох років столичною владою успішно реалізовано ряд програм, які стимулювали механізми спільної участі.

Зокрема, з 2015 року в столиці впроваджується програма співфінансування енергоефективних заходів у житлових будинках, де створені ОСББ, а також у кооперативних будинках (програма 70/30).

"І нам є про що звітувати. Ця програма користується попитом. Якщо у 2015 році було реалізовано тільки 16 проектів з енергоефективності, де 5 млн гривень виділила міська влада, а 1,5 млн – ОСББ, то у 2017 році  втілили вже 135 проектів. 115 млн гривень робіт профінансовано з міського бюджету, 55 млн гривень – за рахунок ОСББ", - додав він.

У 2016 році місто долучилось до реалізації державної програми «теплих кредитів». За 2016-2017 роки міською програмою скористалося 54 позичальники, які отримали 5,5 млн гривень компенсації.

З минулого року в Києві діє і програма співфінансування капітальних ремонтів для всіх житлових будинків старше 10-ти років. За минулий рік реалізовано 36 проектів на загальну суму з бюджету Києва - 5,5 млн. грн. В 2018 році були підготовлені зміни до програми та заплановано розповсюдити досвід її реалізації і на житлові будинки, в яких не створено ОСББ та немає житлово-будівельних кооперативів.

"Ми, як міська влада, робимо все можливе, аби допомогти мешканцям багатоповерхівок привести їхні будинки до ладу та економити на сплаті за комунальні послуги, впроваджуючи енергоефективні заходи. Але кияни мають розуміти, що реалізувати це вони зможуть, якщо будуть відповідальними за майно, яким вони розпоряджаються та  активно долучатимуться до цих процесів", - підсумував він.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter