Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав на засіданні Київради директор Центру археології Києва Інституту археології НАН України Михайло Сагайдак, який був запрошений для надання інформації про ситуацію навколо стародавніх знахідок часів Київської Русі, що були виявлені під час викопування котла для майбутнього торговельного центру на Поштовій площі, що зводиться інвестором в рамках проекту реконструкції площі.
Так, відповідаючи на запитання, чи можуть дії будівельників завдати шкоди ділянці, де проводять дослідження археологи, Сагайдак звернув увагу, що археологічні роботи проводяться в грунтах на глибині 8-10 метрів на території, що є зсувонебезпечною. Взимку, коли грунти були заморожені, для людей, що працювали в котловані, загрози не було, однак після того як навесні збільшилась вологість і стінки почали опускатись, це стало загрожувати життю співробітників.
Читайте такожВулицю часів Київської Русі, знайдену в центрі Києва, засипали землею (фото)
«Зупинка в проведенні археологічних робіт була вимушена», - зауважив він, нагадавши зокрема про рельєф території біля Річкового вокзалу та інтенсивний рух узвозом поблизу місця розкопок.
Крім того, Сагайдак пояснив призупинення археологічних робіт ще й тим, що наразі не визначено, яким саме чином зберегти знахідки і де їх краще експонувати.
«Складнощі полягають, що різко довелося змінити програму робіт, бо вона включала лише дослідження. А тепер є питання музеєфікації, а це повільний процес – з’ясування, вивчення, обробка. Оглянувши конструктивні рішення від підрядників та інвестора, ми погодились з ситуацією, що ми зупиняємо роботи, а об’єкти, які вже частково виявлені, консервуються», - розповів фахівець.
«Частину цих гідротехнічних споруд XVII століття зразу передали в Музей Києва на збереження. З решти знахідок взяли зразки для визначення консервації, і зараз вони на Григорія Сковориди, на базі Центру Інституту археології», - повідомив він.
За інформацією Сагайдака, частково артефакти залишились на місці досліджень і тимчасово засипані землею.
«Найпередовішим методом консервації є засипка землею, оскільки земля є прекрасним консервантом, зокрема, ті грунти, які ми там виявили, - це переважно піщані грунти, які складаються з грунтів, які сповзли і були принесені Дніпром. І вони були повернуті на цю ділянку», - сказав він.
Сагайдак також наголосив на тому, що процес музеєфікації, який, на його думку, буде найкращим варіантом в даному випадку для збереження частини древньої вулиці, дуже довготривалий.
«Це потребує спецдогляду, обробки, але в нас таких спеціалістів немає на об’єктах. Це було б прекрасно… Щодо того елементу, який пропонується встановити (бетонну плиту - УНІАН), з нашого погляду – це те, щоб далі було безпечно проводити роботи, бо глибина 8-10 метрів – на цих горизонтах лежить старе місто. Ми знаємо, які горизонти найбільш і найменш насичені історичними залишками, і, виходячи з цих знань, погодились на таке рішення», - зазначив фахівець.
За його словами, проблема може виникнути лише у зв’язку зі встановленням паль, на які покладуть плиту.
«Ми стоїмо перед складним рішенням, яке, безумовно, може нанести, але незначний процент втрат, – на товщину паль. Плити ж йдуть за тими відмітками, в які не потрапляють наші садиби. З цих міркувань ми погодилися з цим проектом», - додав Сагайдак.
Своєю чергою представник інвестора будівництва торговельного центру - керівник проекту Валерій Олейник заявив, що інвестор готовий забезпечити проведення всіх необхідних археологічних робіт, а також готовий взяти участь у частковому фінансуванні створення експозиції у складі проекту, оскільки є розуміння цінності археологічної знахідки.
Він також підкреслив, що іншого варіанту продовжити розкопки на Поштовій площі, ніж продовжувати їх після накриття ділянки плитою, немає. Олейник пояснив це високою зсувонебезпечністю для працюючих на об’єкті.
«Зараз і місто, і інвестор, і генпідрядник ведуть роботи таким чином, щоб на День незалежності Поштова площа відкрилась. На цей час ви побачите: якщо провести умовну лінію між церквою Різдва Христового і Поштовим будинком, то все що правіше, ближче до Європейської площі - це буде єдина площа, яка буде благоустроєна, на якій буде фонтан і за рахунок інвестора буде облаштовано сквер. Для цього замовлені спеціальні дерева, які, впевнений, всім киянам сподобаються. Правіше, ближче до будівлі «Киїпастрансу», буде влаштована вхідна група та вхід у торговельний центр», - розповів він.
Як повідомляв УНІАН, 27 лютого Київський міський голова Віталій Кличко розпорядився зупинити будівельні роботи на Поштовій площі, де археологи виявили частину вулиці часів Київської Русі та інші артефакти, що належать до XI-XII століть.
Залишки будівель знаходяться у відносно непоганому стані – вони збереглися під товстим шаром грунту. Над цим місцем у XVII-XVIII століттях знаходилася міська пристань. Не виключено, що поруч під шаром землі знаходяться залишки інших будинків.
Артефакти виявили на місці, де мали зводити новий торговельний центр. У зв’язку з цим влада Києва доручила замовнику будівництва ТЦ на Поштовій площі знайти оптимальне проектне рішення, щоб зберегти залишки древньої вулиці.
Мінкультури своїм наказом створило робочу групу із врегулювання питань, пов’язаних з завершенням археологічних досліджень та музеєфікацією знахідки у районі Поштової площі.
Археологічні розкопки на місці знахідок було призупинено через зсуви грунтів.
16 березня за результатами засідання робочої групи було поінформовано, що найближчим часом на Поштовій площі у Києві відновлять будівельні роботи в рамках її реконструкції зі зведенням підземного торговельного центру, а згодом для продовження розкопок на знайдену древню вулицю повернуться археологи.
Тоді ж директор Центру археології Києва Інституту археології НАН України Михайло Сагайдак зазначив, що фахівці шукають найдосконалішу методику консервації та музеєфікації знахідок.
Днями у соцмережі з’явилась інформація, що місце розкопок засипано грунтом.
